Переглядаю білоруські журнали

[elkaramash]

Досить цікаво і навіть дещо заворожуюче..) Незавжди зрозуміло, але загалом це неважко. Знов повертаюся до думки, що головне – не акцентувати уваги на літерах, не схожих на наші. Просто читати, про тлумачення більшості слів можна здогадатися.
Зрозумілішою стає позиція росіян, які не хочуть/не можуть розуміти українську. З незвички важкувато, а те, що не виходить, не дуже хочеться робити. Особливо, якщо потреби (тим паче, нагальної) в цьому нема. Трохи дитяча реакція..)
       Але ж всі ми діти, незалежно від віку у паспорті. І та маленька дитина у нас, інколи нагадуючи про своє існування, залишиться з нами до останнього подиху.